Твір-розповідь про випадок з особистого
життя
( A personal anecdote)
Дуже часто ми хочемо
розповізти про якийсь випадок зі свого життя –
цікавий, кумедний, жахливий чи повчальний. Як написати цю розповідь, як
зробити ії яскравою та захоплюючую?
По-перше, подивимось
на зміст.
Така розповідь має складатись що найменьше з 4 частин.
1. Вступ. Поясни читачеві, про що ти збіраешься розповідади. Наприклад: I think the worst day I have ever had was when
I went to the zoo with my little cousin.
Далі опиши з чого все почалося – що ти збирался робити, хто був
з тобою, яка була погода.
We
had left home very early to get to the zoo before crowd. At 8 o’clock in the morning we were already at the bus
stop, waiting for the bus. I had a bag
with packed lunches and my cousin Andrew was carrying a camera. The weather was fantastic, the sun
was shining and the birds were singing.
2. Початок подій. Напиши, що саме пішло не так, як
гадалося, де події почали відхилятися
від плану. As we were waiting for the bus, a lorry passed by and
splashed the water all over me. I felt
miserable and silly. What is more, my cousin started to laugh instead of helping me. We had to
return home, because I needed to change
my clothes.
3.Розвиток подій. Розкажи, що відбувалося далі, через що цей випадок є незабутнім.
As
a result we came to the zoo at about ten. There was a huge queue to get in and Andrew began to get very bored. At
last we were in the zoo and could enjoy
watching wonderful animals and birds from different parts of the world. I was taking a photo of
polar bears, when I heard a loud splash.
I turned around and saw that Andrew had fallen into the pond. I felt my blood froze in my veins!
Luckily, at that moment the zoo-keeper
passed by. He jumped into the pond without hesitation and in a second rushed to the exit of the cage with
my cousin in his arms.
4. Заключення.
Напиши, чим все скінчилось та як ти та інші учасники подій почувалися в кінці.
In
the end, the keeper took us to the office and we dried out Andrew’sclothes. He
wasn’t at all upset and thought it was all a great adventure, but I must admit that I felt
really frightened and tried to imagine
what my aunt would say when we came home. However, when we finally got home, my aunt saw the funny side
and we all laughed about it. As the
saying goes "All is well that ends well”
Тепер давайте поговоримо про стиль.
Письмова розповідь
про події з особистого життя належить до
неформального листування.
По-перше, вона ведеться від першої особи.
По-друге, ми можемо вживати неформальні або меньш формальні слова
та словосполучення. Замість "I expressed our concern to the
teacher about the state of repair of the
desks in the classroom” краще написати " I had a chat with the teacher and told her that
we were worried that our desks were
unsafe.
АЛЕ! Зауважь, що існує помітня різниця між письмовою та усною розповідями:
1. Не вживай розмовні вирази та не скорочуй. Замість "It was
kind of dark and we hadn’t a clue where
they’d gone” слід написати " It
was getting dark and we had not got a
clue where they had gone.
2. Вживай різноманітні обставини часу та зв’язуючи слова щоб надати розповіді більше дії,
але не починай нове речення з BUT. Замість "And so we
got there late and it was already dark. Then we
left the train and then started looking for her. But she must have
left before us.” слід написати "We got
there late so it was already dark. After
leaving the train, we started looking for her but she must have already left.”
За потрібними тобі словами та словосполученнями зайди на
сторінку „Лексика”, а зразок твору "One Day in My Summer Holiday” ти знайдешь на сторінці „Кращі Твори”
